Дитячий будинок сімейного типу - Родини Ребро

Кількість вихованців: 9 дітей, віком 5 - 13 років
Контактна особа: Ребро Наталія Олександрівна, Ребро Михайло Віталійович

Ребро Наталія Олександрівна 1976 р. н. Ребро Михайло Віталійович 1969 р.н.

У нас в родині виховується Оля – 12 років (домашня назва Чуча) - 6 клас, ходить на спортивні (бальні) танці.

Саша – 10 років вчиться у 5 класі гімназії та 1 класі школи мистецтв-майбутнійo художник або хакер (він ще не вирішив).

Семен (Сёма)- 9 років -2 клас, потрапив до нас з інтернату для глухих дітей (хоча таким не є). Наш Сёма ходить на гурток «Умілі руки».

Богдан – 8 років-це наш господар. Він завжди щось майструє, клеїть, ліпить. Також ходить на гурток «Умілі руки». Та навчається у 3 класі.

Настя – 7 років, 2 клас. Виховує в школі Семена. Ходить на народні танці, наступного року буде поступати до школи мистецтв на цимбали та хореографічне відділення.

Мар’ян – 6 років. Вчиться у 1 класі.

Сергій– наступного року піду до школи теж. А поки що ходить до садочку.

Молодшу ми кличемо – Лёля. Лёля народилася в родині де мама не була розписана з батьком. Батько помер, а маму позбавили батьківських прав. Бабця по лінії батька через суд поновила родинні стосунки і тепер бере Олю під опіку. Я знала, що Олю забере бабця, але дитині хоч і тимчасово-світив інтернат.

Микола, Богдан, Мар’ян та Сергій – рідні брати.

Історія створення ДБСТ така:
7 років тому підібрали на вулиці (в грудні!) 3-х місячну дитину. Протягом 4-х років стукали по кабінетах щоб оформити опіку. У 2006р. – у нас нарешті вийшло, весь цей час наша! Настя жила з нами.

ДБСТ створено у грудні 2008 року.

Ми дуже любимо подорожувати. Часто їздимо в гори, або хоча б ідемо пішки на ріку, бо живемо на березі Дністра. У вересні, у повному складі!, зійшли на Говерлу. Чим дуже пишаємось!

Якось даємо собі раду, і про дрібні потреби я, навіть згадувати не буду. Єдине чого без сторонньої допомоги не придбаємо – це машина. Ми щодня їздимо до школи і в садочок на Авео 7 км. В селі теж є школа, але немає музичної школи, гуртків. Тому і мучимось).

Ми спілкуємось з іншими такими як ми родинами : Ярош, Зулкарнєєві, Неволько, прийомні сім`ї.