Skip to content
Звузити екран Розширити екран Автоматизувати екран Increase font size Decrease font size Default font size Sitemap Голубий колір сайту Рожевий колір сайту Зелений колір сайту

Всеукраїнська громадська організація 'Асоціація - Моя Родина', УКРАЇНА БЕЗ СИРІТ


Ukrainian (UA)English (United Kingdom)German (DE)

Es wurde einen Videokanal der Assoziation auf YOUTUBE.COM erstellt

Ab jetzt falls Sie die bei der Familienkinderheime aufgenommenen Videoclips haben, kann man in Webseite http://www.youtube.com stellen und an unserem Videokanal anschalten, der man hier schauen kann: http://www.youtube.com/gomoyarodyna

 

Weiterlesen...

Любов нехай буде нелицемірна; ненавидьте зло та туліться до доброго! Любіть один одного братньою любов’ю; випереджайте один одного пошаною! (Рим.12:9,10)

Дитячий будинок сімейного типу - Родини Ребро

Drucken
Familienkinderheime in der Ukraine - Львівська
Geschrieben von:
Ребро Наталія
  

Кількість вихованців: 9 дітей, віком 5 - 13 років
Контактна особа: Ребро Наталія Олександрівна, Ребро Михайло Віталійович

Ребро Наталія Олександрівна 1976 р. н. Ребро Михайло Віталійович 1969 р.н.

У нас в родині виховується Оля – 12 років (домашня назва Чуча) - 6 клас, ходить на спортивні (бальні) танці.

Саша – 10 років вчиться у 5 класі гімназії та 1 класі школи мистецтв-майбутнійo художник або хакер (він ще не вирішив).

Семен (Сёма)- 9 років -2 клас, потрапив до нас з інтернату для глухих дітей (хоча таким не є). Наш Сёма ходить на гурток «Умілі руки».

Богдан – 8 років-це наш господар. Він завжди щось майструє, клеїть, ліпить. Також ходить на гурток «Умілі руки». Та навчається у 3 класі.

Настя – 7 років, 2 клас. Виховує в школі Семена. Ходить на народні танці, наступного року буде поступати до школи мистецтв на цимбали та хореографічне відділення.

Мар’ян – 6 років. Вчиться у 1 класі.

Сергій– наступного року піду до школи теж. А поки що ходить до садочку.

Молодшу ми кличемо – Лёля. Лёля народилася в родині де мама не була розписана з батьком. Батько помер, а маму позбавили батьківських прав. Бабця по лінії батька через суд поновила родинні стосунки і тепер бере Олю під опіку. Я знала, що Олю забере бабця, але дитині хоч і тимчасово-світив інтернат.

Микола, Богдан, Мар’ян та Сергій – рідні брати.

Історія створення ДБСТ така:

7 років тому підібрали на вулиці (в грудні!) 3-х місячну дитину. Протягом 4-х років стукали по кабінетах щоб оформити опіку. У 2006р. – у нас нарешті вийшло, весь цей час наша! Настя жила з нами.


ДБСТ створено у грудні 2008 року.

Ми дуже любимо подорожувати. Часто їздимо в гори, або хоча б ідемо пішки на ріку, бо живемо на березі Дністра. У вересні, у повному складі!, зійшли на Говерлу. Чим дуже пишаємось!

Якось даємо собі раду, і про дрібні потреби я, навіть згадувати не буду. Єдине чого без сторонньої допомоги не придбаємо – це машина. Ми щодня їздимо до школи і в садочок на Авео 7 км. В селі теж є школа, але немає музичної школи, гуртків. Тому і мучимось).

Ми спілкуємось з іншими такими як ми родинами : Ярош, Зулкарнєєві, Неволько, прийомні сім`ї.



Zuletzt aktualisiert am Mittwoch, den 19. Oktober 2011 um 14:19 Uhr